Золоті ВоротаЗолоті ворота - головні ворота стародавнього Києва. Свою назву одержали від схожості з константинопольськими Золотими воротами. Про будівництво їх, разом із Софієвським собором, згадується в літописі 1037 р. Але із записів мандрівників 16-17 ст. і малюнків А. Ван Вестерфельда (1651) відомо, що вже тоді Золоті ворота були напівзруйнованими. Наприкінці 17 ст. перед воротами, у зв'язку з реконструкцією фортифікаційних споруджень міста, побудовані земляні бастіони, а вже в середині 18 сторіччя руїни колись головного в'їзду в місто були засипані землею.
Кияни знову побачили стародавній пам'ятник в 1832 році, коли К. Лохвицкий провів археологічні розкопки Золотих Воріт. Після цього вони одержали вид двох паралельних стін довжиною 25 і 13 метрів, і висотою близько 8 метрів. Потім велися роботи зі зміцнення руїн: на окремих ділянках зроблений ремонт стародавньої кладки, зведені контрфорси, територію навколо пам'ятника оточили чавунною огорожею. У такому виді Золоті ворота збереглися до нашого часу. Однак від атмосферних опадів пам'ятник руйнувався й далі, що надзвичайно турбувало вчених. 1970 року було ухвалене рішення звести над руїнами павільйон, що не тільки захищав би її, а й відтворював первісний вид спорудження.
Реконструкція, що закінчилася в 1982 році (реставратори - Е. Лопушинська, М. Холостенко, С.Висоцький), відтворить Золоті ворота в такому виді: основна частина - це вежа із зубцями висотою 14 метрів; з фасаду вежа має додаткове виступ - "маленьку вежу"; проїзд воріт перекривається з однієї сторони піднімальними дерев'яними воротами, оббитими металом, із другого - створами воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, які збереглися у пам'ятниках Новгорода й Суздаля.

Церква відтворена у вигляді тринефного четирьохстольного однолазневого храму. В архітектурному декорі фасадів використані орнаменти із цегли, властивий для давньоруських будинків того періоду. Підлога храму прикрашена мозаїкою, малюнок якого виконаний по мотивами стародавньої підлоги Софії Київської.

При реконструкції пам'ятки відтворені частини валів, які примикали до вежі. Із зовнішньої сторони вони мають обдерновані укоси. По верху вала проходять дерев'яні зміцнення. З боку міста на фасаді можна побачити складські приміщення, розташовані в стародавності в крайніх зрубах валу. Усередині відновлених частин вала розміщається експозиційне приміщення музею Золоті Ворота й щаблі, які ведуть на гребінь, звідки відкривається чудова панорама міста.

Тематичні записи