Харківська область - коротка історична довідка
Харківська область 06.06.2008
Обласний центр — м. Харків.
Адміністративно-територіальний поділ: 27 районів.
Область розташована в північно-східній частині України. На півночі та в північно-східній частині межує з Бєлгородською областю РФ, на сході — з Луганською, у південно-східній частині — з Донецькою, а в південно-західній — з Дніпропетровською областями України. На заході та в північно-західній частині сусідами є Полтавська й Сумська області.
Рельєф Харківської області являє собою хвилясту рівнину, в північно-східну частину заходить Середньоруська височина, у південну — відроги Донецького кряжа. Найбільші річки — Сіверський Донець, Оскол, Уди, Берека.
Харківщина є центром східноукраїнських земель, які ще називають Слобожанщиною. У VII—X ст. частина Харківської області входила до складу Хозарського каганату, у XIII ст. — підпала татаро-монгольскій навалі. Тривалий час регіон був малозаселеним, активне життя почалося тут лише в середині XVII ст.
1765 р. було утворено Слобідсько-Українську губернію.
1780 р. губернія перетворилася на Харківське намісництво, центром якого став Харків.
1796 р. було відтворено Слобідсько-Українську губернію, яку 1835 р. перейменували на Харківську.
27 лютого 1932 р. було створено Харківську область у складі УРСР.
Сучасна Харківщина є потужним промисловим регіоном, у якому розвинене машинобудування (транспортне, енергетичне, сільсько-господарське тощо), видобування газу; легка, харчова, хімічна та ін. види промисловості.
Це один із визначних культурних центрів України.
Останні коментарі