Визначні пам’ятки Києва – Майдан Незалежності
Центральна площа Києва. Розташована між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченко, Софіївська, М. Житомирська, Михайлівська, Костьольна, Інститутська, архітектора Городецького й провулком Т.Г.Шевченко. До кінця 10 ст. ця місцевість, як і весь Хрещатик, звалася Перевисеще і являла собою лісові хащі. Там де тепер починається вулиця Софіївская, була Лядська брама, що вела до верхнього міста. На територии площі в 18 ст. були побудовані кам'яні кріпосні стіни, так звані Печерські ворота, які існували до 1833 р. Наприкінці 18 ст. - на початку 19 ст. Майдан являв собою пустир - так зване Козяче болото. В 30-х роках 18 ст. тут з'явилися перші дерев'яні, а в 50-х - кам'яні будинки. До 1871 р. на площі, що тоді звалася Хрещатицькою, був ринок, відбувалися циркові представлення, гуляння. З 1876, після спорудження Міської думи (арх. О. Я. Шілле, зруйнований 1941 під час ВОВ), площа одержала назву Думської. У березні 1919 року площу перейменували на Радянську, 1935 - Калініна. В 50х р. 19 ст. на площі був побудований будинок Дворянських зборів (арх. О. В. Беретті; тепер на його місці Центральна Рада профспілок). У будинку Гудовского, що до 1979 р. стояв між вулицями М.Житомирською й Михайлівською, 1859 р. жив Т. Г. Шевченко. В одному із приміщень будинку Міської думи якийсь час працювала художня школа М.И.Мурашка. У будинку №2 у лютому 1919 працювала радянська комендатура Києва, що очолював М.О.Щорс. В 1922 на площі був установлений пам'ятник К. Марксові (скульптор Й. М. Чайків). В 1976 - 77 площу була реконструйована й перейменована в площу Жовтневої революції. В 1977 році на площі був установлений монумент Великої Жовтневої Соціалістичної Революції (1990-х роках демонтований). В 1991 році площа одержала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності.
Март 28, 2008