Рівненська область - коротка історична довідка
Рівненська область 03.06.2008
Обласний центр — м. Рівне.
Адміністративно-територіальний поділ: 16 районів.
Межує на сході — з Житомирською, на південному сході — із Хмельницькою, на південному заході — зі Львівською, на півдні — з Тернопільською, на заході — з Волинською областями України, на півночі з Брестською, на північному сході — з Гомельською областями Білорусі.
Рівненщина розташована на північному заході України. За характером рельєфу область можна умовно поділити на дві частини: північна належить до Поліської низовини, південна — до Волинської височини. Приблизно третину цього регіону вкрито лісами. На Рівненщині багато водойм, майже всі річки належать до басейну Дніпра, а головна водна артерія, Горинь, є притокою Прип'яті.
Землі сучасної області були заселені ще за часів пізнього палеоліту. До III ст. тут мешкали ранньослов'янські племена зарубинецької та черняхівської культур. На межі VI—VII ст. на зміну їм прийшли об'єднання племен на чолі з дулібами-волинянами.
У Х—XII ст. Рівненщина входила до складу Київської Русі, а в XIII— XIV ст. — до Галицько-Волинського князівства. У XIV ст. територію області захопила Литва, а після Люблінської унії (1569 р.) — Польща. Населення регіону брало активну участь у повстанні Наливайка у 1594—1596 pp. та у Визвольній війні 1648—1654 рр.
Після возз'єднання з Росією 1797 р. територія краю належала Волинській губернії. Протягом 1921 — 1939 pp. Рівненщина входила до складу Польщі, потім — СРСР.
4 грудня 1939 р. було створено Рівненську область з адміністративним центром у м. Рівне.
Останні коментарі