Троїцька церква (1780 р.), смт.ДиканькаОбласний центр — м. Полтава.
Адміністративно-територіальний поділ: 25 районів.
Розташована на сході України. Межує на півночі — з Черкаською та Сумською, на північному заході — з Кіровоградською, на півдні — з Дніпропетровською, на сході — з Харківською областями.
Географічний ландшафт більшої частини області створює Придніпровська низовина. Південно-західні райони омивають води Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ, на території Полтавщини протікає понад 60 річок, що належать до басейну Дніпра. Найбільші серед них — Ворскла, Сула, Псел.
Піраміда-усипальниця Закревських, с.Березова РудкаТерени сучасної Полтавщини були заселені ще в епоху палеоліту. На землях Котелевського й Полтавського районів та в самій Полтаві знайдено поселення скіфів-землеробів. За часів Київської Русі територія області входила до складу Переяславського князівства, тоді ж було зведено міста-фортеці для захисту від половців: Хорол (1084 р.), Пісочінь(1092р.),Лубно(1107р.),Пирятин(1154р.)таін.УХІУст. Полтавщина підпала під татаро-монгольську навалу. З 1362 р. ці землі входили до складу Великого князівства Литовського, а наприкінці XVI ст. підпали під владу Польщі. Після Андрусівського перемир'я Лівобережна Україна три століття перебувала в складі Російської імперії. Підчас Північної війни 1700—1721 pp. край став ареною військових дій між Росією та Швецією. 1708 р. гетьман Іван Мазепа намагався за допомогою шведського короля Карла XII звільнити Україну від панування Москви, але влітку 1709 р. союзники зазнали поразки в битві під Полтавою. 1802 р. виникла Полтавська губернія. 22 вересня 1937 р. було утворено Полтавську область у складі УРСР.

Тематичні записи