Обласний центр — м. Миколаїв.
Адміністративно-територіальний поділ: 19 районів.
Розташована на півдні України, у басейні р. Південний Буг. Більша частина області розмістилася в Причорноморській низовині, і лише на півночі є відроги Придніпровської височини.
Межує на заході з Одеською, на півночі з Кіровоградською, на сході з Херсонською та Дніпропетровською областями, на півдні — омивається водами Чорного моря.
Заселення земель Миколаївщини почалося ще в епоху палеоліту (близько 20 тис. років тому). У VII—II ст. до н. е. причорноморські степи заселяли іраномовні племена скіфів, що прийшли зі сходу. У цей час сюди почали мігрувати греки, які заснували своє перше поселення на о. Березань. У І—III ст. край завоювали римляни, на зміну яким прийшли готи (III ст.), а потім — гуни. У II—IV ст. в північних районах мешкали ранньослов'янські племена черняхівської культури, поселення яких постійно грабували кочові племена аварів, болгар, хозарів, мадярів тощо. У X ст. тут хазяйнували печеніги, пізніше — половці. У середині XIII ст. землі належали Золотій Орді. Протягом 1362—1569 pp. Миколаївщина входила до складу Литви, а після Люблінської унії — до польсько- литовської держави. Південна частина була під владою Кримського ханства й Оттоманської Порти. Через часті руйнування та пограбування землі сучасної області тривалий час пустували, й за це дістали назву Дике поле. У XVII ст. частина Миколаївщини переходить під оруду Запорозької Січі. Сучасна територія, що лежить між Бугом та Дніпром, повністю ввійшла до складу Росії після Російсько-турецької війни 1768—1774 pp., а території на захід від Бугу — вже за Яською домовленістю 1791 р.
Починаючи з 90-х pp. XIX ст., Миколаїв є великим промисловим центром. У вересні 1937 р. створено Миколаївську область з адміністративним центром у м. Миколаїв.

Тематичні записи

  • Тематичні записи відсутні.