Обласний центр - м. Луганськ.
Адміністративно-територіальний поділ: 18 районів.
Розташована на сході України. Межує на півночі, сході та півдні - відповідно з Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями РФ, на південному заході - з Донецькою, на північному заході - з Харківською областями України.
Поверхня Луганщини являє собою хвилясту рівнину, що підвищується від долини Сіверського Дінця на північ і південь, де розташовується Донецький кряж. Область має близько 60 озер, 123 річки, 720 водоймищ. Головною водною артерією є р. Сіверський Донець.
Перші поселення з'явилися тут в епоху палеоліту. Археологи знайшли численні пам'ятки різних стародавніх культур, серед яких скіфо-сарматські (VII-III ст. до н. е.) та могильники салтівської культури (VIII-X ст.). За часів Київської Русі землі входили до складу Переяславського князівства, у 1223-1224 pp. підпали під монголо-татарську навалу. У XVII ст. у краї було збудовано низку захисних фортець і сторожових укріплень. У 1670-1671 pp. населення брало участь у повстанні С. Разіна. Створення Української лінії збіглося з міграцією до земель Луганщини сербів, хорватів та чорногорців, що зумовило появу території під назвою Слов'яно-сербія. У першій половині XVIII ст. почалося видобування кам'яного вугілля, і вже за кілька років регіон став важливим промисловим центром.
Луганська область була утворена 3 червня 1938 р. внаслідок розподілу Донецької області. До 1958 р. та протягом 1970-1990 pp. сучасну Луганщину називали Ворошиловградською областю.

Тематичні записи

  • Тематичні записи відсутні.