В’їзд до міста, м.КіровоградОбласний центр - м. Кіровоград.

Адміністративно-територіальний поділ: 21 район.

Межує на півночі - з Черкаською, на північному сході - з Пол­тавською, на сході та південному сході - з Дніпропетровською, на півдні - з Миколаївською, на південному заході - з Одеською, на заході - з Вінницькою областями України.Область розташована в географічному центрі України, у межи­річчі Дніпра й Південного Бугу. Річки краю належать до басейнів Дніпра (найбільші - Цибульник та Інгулець) і Південного Бугу (найбільші - Інгул, Синюха й Синиця). Більша частина Кіровоградщини лежить у межах Придніпровської височини. Переважають лісостепові та степові ландшафти.Памятник Б. Хмельницькому, м.Кировоград

Заселення регіону почалося ще в епоху палеоліту. Знайдено посе­лення трипільської, а також близько 50 поселень черняхівської куль­тур (X-VII ст. до н. е.). У VII ст. цей край обживали кочові племена скіфів. У VIII-IX ст. його північні землі ввійшли до складу Київської Русі, Литви, а після Люблінської унії (1569 р.) - до складу Польщі.

З другої половини XVI ст., територію заселяли українські козаки. Протягом XVII ст. вони обороняли землі від кримських татар. Слави зажила битва на р. Тясмин 1668 р., у якій брав участь І. Сірко.

Після Російсько-турецької війни 1735-1739 pp. край ввійшов до складу Росії. 1764 р. засновано Єлисаветинську провінцію Ново­російської губернії.

На початку XIX ст. території сучасної Кіровоградщини перебува­ли в складі Подільської та Київської губерній.

10 січня 1939 р. є датою заснування Кіровоградської області.

Тематичні записи