Донецька область - коротка історична довідка
Донецька область 28.04.2008
Обласний центр - м. Донецьк.
Адміністративно-територіальний поділ: 18 районів.
Розташована в південно-східній частині України. Межує на заході - з Запорізькою та Дніпропетровською, на півночі - з Харківською, на сході - з Луганською областями України та Ростовською областю РФ, на півдні омивається Азовським морем.
Географічний ландшафт Донеччини являє собою рівнину, на півночі та заході із хвилястими структурами Донецького кряжа й Приазовської височини. В області протікають річки Сіверський Донець, Казенний Торець, Бахмут тощо.
Перші поселення на цих землях датовані епохою раннього палеоліту. Археологи вивчили 25 пам'ятників періоду неоліту (V-III тис. до н. е.), пам'ятники епохи бронзи (III-І тис. до н. е.). У VII ст. до н. є. на території сучасної Донеччини жили скіфи, в II ст. до н. є. - сармати, в IV ст. - гуни, упродовж VI-VII ст. - авари й болгари, протягом VIII-X ст. - племена салтівської культури. Наприкінці IX ст. край захопили печеніги, а протягом XI-XIII ст. він був половецькою землею. 1185 р. військо новгород-сіверського князя Ігоря Святославича билося з половцями, про це йдеться в «Слові о полку Ігоревім». 1223 р. сталася славнозвісна битва з монголо-татарами на р. Калка (нинішня назва - Кальчик). 
У XVI-XVIII ст. південну частину сучасного регіону контролювало Кримське ханство, Правобережжя - Військо Запорозьке, а північна його частина входила до складу Слобідської України. У 1707-1708 pp., після повстання, очолюваного К Булавіним, козацькі поселення та фортеці, за наказом Петра І, були зруйновані.
З початком будівництва 1731 р. Української укріпленої лінії відновлюється колонізація земель; серед нових поселенців багато іноземців - німців, сербів, хорватів, болгарта ін. У XIX ст. значна частина Донеччини входить до складу Катеринославської й Харківської губерній.
Останні коментарі