Герб Чернігівської області
Герб Чернігівської області являє собою срібний щит із чорним коронованим двоглавим орлом із червленими лабетами й язиками, золотими очима, дзьобами, пазурами й коронами. У лазурному із золотою окантовкою нагрудному щитку золотий знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича.
Прапор Чернігівської області
Прапор Чернігівської області являє собою зелене прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, посередині якого проходить біла горизонтальна смуга шириною 1/5 ширини прапора. У лівій верхній частині прапора зображення чорного двоглавого орла із червоними лабетами й мовами золотими очима й озброєнням (дзьоби й пазурі), а на головах - по золотій відкритій короні. На грудях орла зображений синій щит із золотим обрамленням, на якому видний золотий знак князя Мстислава Володимировича. На прапорі дві зелені смуги позначають дві географічні зони Чернігівської області - Полісся й Лісостеп. Біла смуга символізує собою річку Десна, що їх розділяє.
Герб міста Чернігів
Історичний герб Чернігова: "Одноглавий чорний увінчаний золотою короною орел, що тримає в лівому пазурі позолочений хрест, у срібному полі".
Февраль 19, 2009
Чернігів - місто обласного підпорядкування, адміністративний, економічний і культурний центр Чернігівської області. Розташований на правом березі Десни. У місті знаходяться річковий порт, вузол залізничних автомобільних шляхів і авіаліній. Територія міста - 71,3 кв. км. Населення- близько 300 тис. чоловік. Ділиться на два адміністративних райони - Деснянський і Новозаводський. Відстань від Чернігова до Києва: залізницею - 209, шосейною дорогою - 141 км.
Окремі знахідки епохи неоліту з околиць Чернігова свідчать, що перші поселенці з'явилися тут ще в IV тисячоріччі до н.е., а виявлені в урочищах Яловщина й Татарська Гірка поселення епохи бронзи вказують на заселення території міста в II тисячоріччі до н.е. В I тисячоріччі н.е. на крутих берегах Десни й Стрижня, порізаних глибокими ярами, існувало кілька поселень жителів півночі: у межах древньої центральної частини Чернігова на Валу, на Елецких і Болдіних горах і в інших місцях.
Поступово зливаючись, вони поклали початок Чернігову, що протягом Х-XIII в. був другим після Києва економічним, політичним і культурним центром Київської Русі.
Швидкому зростанню міста сприяло вигідне географічне положення в басейні Десни і її притоки Снов і Сейм. По Десні й Дніпру він підтримував зв'язок з Києвом і далі з Візантією. По Десні, крім того, відкривався вихід до земель у верхів'ях Волги й Оки, а також до Новгорода. По Волго-Донському шляху Чернігів, підтримував зв'язок з арабським Сходом. Основу господарського життя міста становили ремесла, землеробство й торгівля.
Апрель 1, 2008
Прапор Чернігівської області 
