Дата прийняття: 21.03.2001 Опис: Герб Хмельницької області: "Щит розсічений надвоє вертикальною лінією. Права частина (з боку гербоносця) синього кольору, ліва - малинового. Угорі зображене всміхнене сонце, під ним - сплетення двох стилізованих золотих колосків у вигляді прописної букви «Х» (перша буква назви області)."
Прапор Хмельницької області
Дата прийняття: 21.03.2002 Автор/автори прапора: М.Мастикаш Опис: Прапор Хмельницької області. Полотнище прапора складається із двох рівних вертикальних смуг - синьої в ратища й червоної у вільній частині. У центрі - герб області, що складає з геральдичного щита, поле якого розділено (розсічено) на синю й червону половини; поверх лінії розподілу золоте сонце й два хлібних колоски. Відношення довжини прапора до ширини - 3:2. Сонце - традиційний символ Поділля. Червоний колір узятий з герба Волині. Два колоски символізують аграрну спрямованість області, а також зображують літеру "Х" - першу в назві області.
Джерело:
Герб міста Хмельницький (Проскурів, 1671 р.)
Дата прийняття: 1671
Джерело:
Герб міста Хмельницький
Дата прийняття: 27.09.1990 Опис: Сучасний герб Хмельницького
Прапор міста Хмельницький
Дата прийняття: 12.1997 р.
Герб міста Хмельницький (Проскурів, проект 1864 р.)
Опис: В 1864 році був складений проект нового герба Проскурова: У лазуревому щиті 2 навхрест покладені срібні стріли, на яких лежить така ж перекинута стріла. У вільній частині - герб Подільської губернії. Передбачалося, що герб будуть оточувати колосся, з'єднані Александровскою стрічкою. Проект не був затверджений.
Джерела:
Герб міста Хмельницький (Проскурів, 1796 р.)
Дата прийняття: 22.01.1796 Опис: У верхній частині щита герб Подільський. У нижньої - у блакитному полі три стріли хрестоподібно покладені, середня вістрям долілиць, а дві інші ним догори. Уживання цього герба видно по актах судових місць. Три стріли на гербі Проскурова взяті з польського герба "Елита". В 1550 році Проскурів був відданий у власність Матвію Влодеку, а в 1665 році місто перейшло до полковника Мартінові Замойському. Замойські використовували герб "Еліта" Відповідно до родової легенди лицар Флоріан Шарій, предок роду, був жорстоко поранений в одній з битв. Король, проїжджаючи мимо, поспівчував пораненому лицареві й поцікавився, чи може він полегшити його страждання. Лицар відповів, що його страждання дріб'язок, у порівнянні з тими борошнами, що йому доводиться випробовувати від сусідів, що володіють половиною його села. На подяку за геройство Флоріана король викупив село й віддав його Замойським. Герб, дарований нащадкам Флоріана, являв собою три схрещених списи в червоному полі. У гербі Проскурова списи трансформувалися в стріли. Три стріли продовжували прикрашати герб Хмельницького в радянський час (1971), вони ж становлять герб міста нині.
Дата прийняття: 25.08.2001 Автор/автори герба: С.Сазонов і Ю.Шепелев Опис: Герб Херсонської області являє собою геральдичний щит бірюзового кольору з розташованим у ньому колосками пшениці, морським якорем і навігаційним приладом (означаючим з'єднання двох морів). Затверджений рішенням #440 20-й сесії Обласної Ради 23 скликання.
Прапор Херсонської області
Дата прийняття: 25.08.2001 Автор/автори прапора: С.Сазонов і Ю.Шепелев Опис: Прапор складається із трьох горизонтальних смуг: синьої, білої (яка у два рази ширше інших) і синьої. На білу смугу в древкової частини полотнища накладений герб Херсонської області. Довжина полотнища прапора вдвічі більше його ширини. Затверджений рішенням #440 20-й сесії Обласної Ради 23 скликання.
Джерела:
Герб міста Херсон (1803 р.)
Дата прийняття: 07.10.1803 Опис: У щиті, що має золоте поле, зображений чорний, двоголовий коронований орел, що у правій лапі тримає лаврову галузь, а в лівої - полум'я; на груди орла в блакитному щитку зазначений золотий хрест із чотирма у верхній частині променями, а внизу маленьким перекладом.
Герб міста Херсон (1878 р.)
Дата прийняття: 05.07.1878 Опис: Герб Херсона, розроблений герольдмейстером Б. Кене до 100-летию міста: "у щиті, що має блакитне поле, срібний православний хрест із сяйвом у чотирьох верхніх кутах, сопровожденний праворуч, ліворуч і знизу трьома золотими імператорськими коронами".Значення хрестів ясно - він відбивав відродження найстаршої на Русі єпархії - Херсонеської, що почалася з підстави нашого міста. Зміст же трьох корон тлумачать по різному. Одні вважають, що вони позначають три джерела, що з'єднують Дніпро із Чорним морем. По іншійій, найбільш заслуговуючої уваги гіпотези, три корони є алегорією трьох історичних осіб, пов'язаних із хрещенням Київської Русі - візантійських імператорів Василя й Костянтина, а так само їхньої сестри Ганни, згодом дружини князя Володимира Святого (по ).
Джерело: Панченко В. Міські та містечкові герби України. Київ, 2000 р. - 204 с.
Герб міста Херсон (1978 р.)
Дата прийняття: 1978 р. Опис: Радянський герб Херсона: "половина якоря й половина шестірні, що утворять коло, супроводжені у середині вітрильником, а зверху українським орнаментом"
Герб міста Херсон (1995 р.)
Дата прийняття: 1995 р. Сучасний герб Херсона: "у французькому щиті, що має блакитне поле, золоті кріпаки ворота, супроводжуючі знизу двома, покладеними в андріївський хрест, золотими якорями"
Полотнище прапора зеленого кольору, доповнено синіми й жовтими смугами. У центрі білий сокіл - символ Буковини. Зображення сокола на керамічній плитці часів Галицько-Волинського князівства було знайдено під час археологічних розкопок в урочище Замчище на березі Дністра. Довжина полотнища в 1,5 рази більше ширини. Ширина синіх смужок - по 1/10 ширини полотнища; ширина жовтих смужок - по 1/30 ширини прапора.
Герб міста Чернівці
Джерело: В.Панченко 'Мiськi та мiстечковi герби Украiни'
В этом году на развитие всей туристической отрасли Украины из бюджета выделили около двух с половиной миллионов гривен. На все нужды средств не хватит. Особенно мало их для популяризации отечественных курортов за границей. А значит значительного притока иностранных туристов к нам не ожидается.
Вместе с тем, убеждены эксперты, кризис будет способствовать развитию внутреннего туризма. Из-за значительного подорожания отдыха на популярных курортах - Турции и Египта, значительная часть граждан останутся отдыхать в Украине. Тем более что путевки в санаторно-куротные заведения не подорожают.
Київ – Найвідоміші туристичні об’єкти України – заповідники Асканія-Нова і Подільські Товтри наразі входять до числа лідерів всесвітнього конкурсу «7 нових природних чудес світу».
Вони витримали перший тур, і за прогнозами експертів, мають увійти у так звані «77 чудес» – переможців другого туру. Паралельно розпочалася всеукраїнська акція «7 чудесних туристичних маршрутів України», кожен маршрут, вже зараз готовий приймати українських і закордонних туристів.
У першому етапі всесвітнього конкурсу природних чудес взяли участь 460 об’єктів із усіх країн світу. Українські природні дива успішно конкурують з такими відомими пам’ятками, як Ніагарський водоспад між Сполученими Штатами і Канадою чи Бар’єрний риф Австралії. Рейтинг визначається за СМС-голосуванням, яке триває на сайті конкурсу. Щоби підтримати українські Асканію і Товтри, з першого березня розпочнеться потужна кампанія соціальної реклами, каже керівник проекту «Сім чудес України» Микола Томенко.
«Ми ризикнемо вийти за межі нашої держави, працюючи над формуванням позитивного, красивого, історичного, культурного і природного образу України, і спробуємо поборотися за призові місця в акції «Сім нових світових чудес природи». 7 липня цього року за інтернет-голосуванням буде визначено 77 світових чудес. А далі буде працювати ЮНЕСКО, доки у 2011 році не буде визначено сім всесвітніх див», – зазначив Томенко.
Бюджет економить на Асканії-Нова | За словами експертів, економічна криза практично не впливає на перебіг і світового, і всеукраїнського конкурсів чудес. Тим більше, що Микола Томенко, агенція «УНІАН» та інші партнери цих проектів залучають виключно недержавні кошти. Єдина проблема – те, що заповідник «Асканія-Нова» фінансує Мінагрополітики, і зараз разом із цим міністерством недоотримує коштів на розвиток. Проте керівник Державної служби туризму і курортів Анатолій Пахля вважає, участь у подібних конкурсах є стимулом формувати нову потужну туристичну мережу європейського зразка в Україні.
«Україна – насправді унікальна, з точки зору її розвитку як туристичної держави. Подібні акції – безцінні, бо вони дають нам змогу презентувати в Україні та за її межами наші туристичні ресурси й маршрути. Але туристичний маршрут – це не просто лінія на карті: це передусім вивчення культурного, історичного, природнього потенціалу територій, що залучаються до маршрутів, і пристосування їх до того, щоб вони були максимально відвідувані», – наголошує Анатолій Пахля.
Туристу криза – не перешкода | Туристична привабливість України зростає попри економічні негаразди. Так лише за 9 місяців минулого року її відвідало понад 20 мільйонів закордонних туристів, що на 12% більше, ніж торік. Зокрема, Асканію-Нова щороку відвідують близько 100 тисяч осіб на рік, Подільські Товтри – понад 30 тисяч.
Наразі в Україні розбудовують 64 нові туристичні маршруті з усією інфраструктурою. 27 вересня, у день завершення конкурсу «7 чудесних туристичних маршрутів України», вони приймуть перших туристів. І увесь цей потенціал буде включено до туристичних програм Євро-2012.
Герб Чернігівської області являє собою срібний щит із чорним коронованим двоглавим орлом із червленими лабетами й язиками, золотими очима, дзьобами, пазурами й коронами. У лазурному із золотою окантовкою нагрудному щитку золотий знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича.
Прапор Чернігівської області
Прапор Чернігівської області являє собою зелене прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, посередині якого проходить біла горизонтальна смуга шириною 1/5 ширини прапора. У лівій верхній частині прапора зображення чорного двоглавого орла із червоними лабетами й мовами золотими очима й озброєнням (дзьоби й пазурі), а на головах - по золотій відкритій короні. На грудях орла зображений синій щит із золотим обрамленням, на якому видний золотий знак князя Мстислава Володимировича. На прапорі дві зелені смуги позначають дві географічні зони Чернігівської області - Полісся й Лісостеп. Біла смуга символізує собою річку Десна, що їх розділяє.
Герб міста Чернігів
Історичний герб Чернігова: "Одноглавий чорний увінчаний золотою короною орел, що тримає в лівому пазурі позолочений хрест, у срібному полі".
Герб області являє собою синій геральдичний щит із зображенням золотого сонця й трьох колось пшениці. Сонце символізує "космічний вогонь, мужність, силу", синій колір - ріки Дніпро й Славуту, колосся - основу життя; три колосся - динамічність, триєдність земного буття, прогресивний рух уперед. Колосся також символізують так звану "Трипільську культуру" - древню цивілізацію хліборобів на території України.
Флаг Черкасской области
На прапорі зображений Великий герб області. Він відрізняється від малого тим, що має обрамлення у вигляді картуша, унизу якого шабля й булава, вище - лаврові вінки, ще вище - гілки калини. У верхній частині в оточенні галузей дуба й жолудів поміщений портрет поета Тараса Григоровича Шевченко (білим на пурпурному тлі), уродженця Черкащини. Булава й шабля символізують славне минуле козачого регіону, лавр - славу, дуб - силу й непохитність, жолуді - надію на ріст і прогрес, калина - національна рослина України.
