Україна.Інфо

Наприкінці XIX ст. О. Кузнецов, постачальник чаю до імператорського двору, купив ці землі, створивши до 1889 р. парк з екзотичними рослинами. Після смерті Кузнецова 1895 p. фороський маєток перейшов до Г. Ушакова, який вирішив перетворити місцевість на курорт.
Пам'ятки:
Байдарські ворота, 1848 р.
Розташовані на перевалі через головне пасмо Кримських гір.
Церква Вознесіння, 1892 р.
Колишня дача «Тесселі», 1834 р.
Фороський [...]

Завдяки унікальним природним умовам у місті та на його околицях утворився мікроклімат, подібний до Середземноморського, тут ростуть і гарно себе почувають навіть пальми.
Назва міста походить від грецького «Ялос» — берег. Ялта виникла в VI ст. як грецька колонія. 1837 р. вона набула статусу міста й поступово перетворилася на курортну зону. Міські пляжі вкриті галькою.
 
Пам'ятки:
Водоспад Учан-Су
Один [...]

Перші згадки зустрічаються в античних істориків Страбона та Птолемея, де місто відоме під назвою Сюмболон Лімен (Гавань Знамень).
У 1357—1475 pp. місто належало генуезцям. 1475 р. його захопили турки та назвали Балаклава, що в перекладі означає «риб'яче гніздо».
У Кримську війну тут базувався англійський військовий флот. Підчас небувалого урагану в листопаді 1854 р. багато фрегатів потонуло, серед [...]

Назва означає «палацу садах». Уперше згадується в грамоті кримського хана Менглі-Гірея. Засноване в XV ст. як столиця Кримського ханства. У 1648—1657 pp. тут у заручниках татарського хана перебував син Б. Хмельницького та кілька козаків, яких гетьман залишив на знак своєї угоди з ханом.
Пам'ятки:
Ханський палац, XVI—XVIII ст.: вул. Річна, 129—133.
До складу ансамблю входять головний корпус, Соколина [...]

Печерний монастир, VIII—IX ст.
Дехто вважає, що тут бував Андрій Первозванний.
Монастирю належали 8 наземних та печерних церков, що між собою були з'єднані ходами, житлові приміщення, готель і господарські будівлі.
Збереглися печерні церкви й келії, усі — штучного походження. Стіни церкви св. Климента зберігають залишки орнаментальних і тематичних фрескових розписів, поруч стоїть церква св. Мартіна (1867 p.). Сходи, [...]

Між Карантинною та Піщаною бухтами збереглися руїни давньогрецького міста-колонії Херсонеса Таврійського, заснованого наприкінці V ст. до н. е. У V—VI ст. н. е. Херсонес був центром Візантійської імперії на березі Чорного моря.
Назва Севастополь була надана новому порту й поселенню навколо нього за наказом Катерини II в червні 1783 р.
1804 р. Севастополь офіційно оголошено головним військовим [...]

У III ст. до н. е. на території сучасного Сімферополя скіфи заснували свою столицю, яку греки називали Неаполь Скіфський. На початку XVI ст. тут виникло татарське поселення Ак-Мечеть (Біла Мечеть), яке з часом перетворилося на важливе місто Кримського ханства.
1784 р. за наказом Катерини II був заснований Сімферополь (у перекладі з грецької «корисне місто»). До нашого [...]

Обласний центр — м. Чернігів.
Адміністративно-територіальний поділ: 22 райони.
Область розташована в північній частині України. На півночі державний кордон проходить на межі з Брянською областю РФ, у північно-західній частині — з Гомельською областю Білорусі. На сході межує з Сумською, на півдні — з Полтавською, на заході й у південно-західній частині — з Київською областями України.
Значна частина області [...]

Обласний центр — м. Чернівці.
Адміністративно-територіальний поділ: 11 районів.
Межує з Вінницькою, Івано-Франківською, Тернопільською та Хмельницькою областями, на півдні пролягає державний кордон із Молдовою й Румунією.
Область відома під етнографічною назвою Буковина. Розташована на південному заході України, в межах Передкарпаття та східної частини українських Карпат. Рівнинна частина регіону зайнята Хотинською височиною, на південному заході розташовані Покутсько-Буковинські Карпати та [...]

Обласний центр — м. Черкаси.
Адміністративно-територіальний поділ: 20 районів.
Область розташована в центральній частині України в басейні середньої течії Дніпра. Межує на півночі з Київською, на заході — з Вінницькою, на півдні — з Кіровоградською, на сході — з Полтавською областями.
Правобережна частина області лежить у межах Придніпровської височини, лівобережна — в межах Придніпровської низовини (рівнини з невеликими [...]